Відразу зазначу, що це не всі рекомендації та пропозиції, а тільки ті, які особисто мені здаються здоровими і реалістичними. Друге - я свідомо не згадую однозначно популістські пропозиції з розряду «поліпшити, поглибити, розширити або створити умови» за, сподіваюся, зрозумілих причин.
1. Розвиток інструментів безресурсного фінансування. У ситуації, коли є дорогі ресурси, тиск на курс, відсутні адекватні джерела фінансування і кредитування банків, яким чином забезпечити розрахунки між підприємствами, фінансова участь банківської системи в економіці країни і при цьому знизити вартість ресурсів, які використовуються? Розвиток інструментів без ресурсного фінансування може стати вирішенням. Серйозний камінь спотикання - банкіри не завжди вміють розробляти, а клієнти не завжди вміють користуватися такими продуктами, як акредитиви, гарантії і т.д. Відповідно, потрібно розробити стандарти безресурсного розрахунків, які будуть використовуватися в економіці і навчити в тому числі державні органи (зокрема Міністерство фінансів) приймати такі розрахунки.
2. Скорочення зайвих структур Національного банку. Ліквідація територіальних управлінь з переглядом штатного розкладу і продажем приміщень. В результаті ми будемо мати значну економію, скорочення витрат. У цьому ж блоці прозвучало цілком розумна пропозиція передати навчальні заклади Національного банку Міністерству освіти.
3. Посилення відповідальності за злочини з платіжними картами. Як стверджують фахівці, платіжні злочини мають дуже велику рентабельність: за короткий час можна «вийняти» з банкомату значні суми, а покарання - невеликий штраф. Така ситуація призводить до так званого «карусельного туризму», коли на територію країни заїжджають саме для вчинення шахрайських дій з платіжними картами. За минулий рік було затримано 56 осіб, троє з яких вже затримувалися до цього по 3 рази. Всі вони випущені після сплати штрафів. Змінити ситуацію має законопроект №1272, який передбачає збільшення розміру штрафів та введення кримінальної відповідальності за подібні злочини.
4. Забезпечення вільного доступу до державних реєстрів для бюро кредитних історій. Так, законодавством вже передбачена норма, яка зобов'язує адміністраторів державних реєстрів надавати інформацію за запитами з бюро кредитних історій, але на практиці з 2006 року це зробити практично неможливо - реєстри надають інформацію за завищеними цінами і в неповному обсязі. Необхідний доступ в режимі реального часу, в тому числі для оперативного відстеження стану існуючих позичальників, запобігання можливих шахрайських схем, в цілому - для зниження кредитних ризиків.
5. Посилення захисту прав споживачів фінансових послуг. Ключовий момент - повне, достовірне і стандартизоване розкриття інформації про фінансові продукти і послуги. Неоднозначні або розпливчасті формулювання повинні трактуватися на користь споживача - така собі «презумпція невинності». Додатково до цього експерти пропонують створення компетентного органу, який забезпечив би досудове вирішення спорів між споживачами та фінансовими установами, в тому числі щодо захисту колективних інтересів - це європейські норми, прописані в директивах, які обов'язкові для імплементації в Україні. Добре зарекомендувала себе практика розміщення на сайті органу, що здійснює нагляд за дотриманням прав споживачів, прикладів несправедливих умов у договорах, рішень розгляду справ за правопорушень конкретних фінансових установ і т.д.
6. Передбачити механізм, що дозволяє відшкодовувати кошти вкладникам ліквідованих банків, які мають депозити понад 200 тисяч гривень, та юридичним особам за рахунок власників банків, мажоритарних акціонерів і топ-менеджменту, які в силу злочинних дій чи бездіяльності призвели банк в стан банкрута. Несправедливо і нелогічно, що всі проблеми, пов'язані з фінансування виведення з ринку проблемних банків лягають на плечі здорову частину ринку і платників податків. Пролунав приклад, що загальна сума претензій в рамках 437 заяв, поданих до правоохоронних органів, становить 58400 млн гривень. Це сума збитків, які були нанесені неплатоспроможним банкам переважно через протиправні дії власників і посадових осіб. Відповідні зміни передбачені законопроектом №2085, який знаходиться на розгляді в Раді.